Жіночий голос у бізнес-середовищі досі представлений недостатньо виразно. Щоб привернути увагу до гендерного дисбалансу у складі керівних органів компаній, у 2018 році KPMG започаткувала опитування серед жінок на керівних посадах KPMG Global Female Leaders Outlook, мета якого – дізнатися про погляди та перспективи жінок-лідерок бізнесу в усьому світі. У 2023 році опитування KPMG Global Female Leaders Outlook фокусувалось на лідерстві в часи полікризи.

У межах дослідження поглядів жінок-лідерок в Україні ми поспілкувались з Вікторією Дубровською, співзасновницею компанії Uklon, щоб почути жіночий погляд на перспективи бізнесу в Україні в умовах війни та зрозуміти, які особисті фактори мотивації дозволяють жінкам рухатись вперед і вести за собою команду.

Розмову вела Олена Макаренко, партнерка, консультаційні послуги, керівниця групи форензік та напряму сталий розвиток та ESG, KPMG в Україні.
  1. За  даними дослідження більшість українських лідерок, 67% демонструють оптимізм та переконані, що в майбутньому буде зростати їхня організація, і при цьому аж 24 % прогнозують зростання доходів десь на рівні 10-20% упродовж наступних трьох років. Це виглядає доволі оптимістично, враховуючи тривалу війну. Що вашій компанії, попри війну, допомагає забезпечувати стабільну операційну діяльність та навіть говорити про зростання?
  2. Які ризики або виклики на тлі війни сповільнюють розвиток вашої компанії зараз?
  3. Як війна вплинула на ваші плани щодо цифровізації процесів у компанії? 
  4. Якщо ви запроваджуєте нові технології, то ви навчаєте своїх людей чи знаходите на ринку людей, які вже вміють працювати з цими технологіями, щоб менше інвестувати в тих, хто не готовий вчитися? 
  5. Зараз в Україні багато говорять про ESG - порядок денний для України, для міжнародних інвесторів, які розглядають Україну як потенційний об’єкт для інвестицій. Кожна третя українська бізнес-лідерка погоджується з тим, що програми, пов’язані з ESG, впливатимуть на фінансові показники. Яка ваша думка з цього приводу?
  6. Що український бізнес має робити  з точки зору інклюзивності, різноманітності, гендерної рівності? Як бізнес може рухати ці питання в країні? Чи держава має взяти на себе виключну відповідальність за це?
  7. Як війна вплинула на ваш стиль керівництва? Які якості допомагають вам тримати команду та себе в тонусі?
  8. Чи є додаткові умови, які компанія створює для того, щоб в компанії можна було досягти професійних успіхів? 
  9. Що би ви побажали жінкам, які прагнуть досягти успіху та отримати омріяну керівну посаду?
Вікторія Дубровська, співзасновниця компанії Uklon

За даними дослідження більшість українських лідерок, 67% демонструють оптимізм та переконані, що в майбутньому буде зростати їхня організація, і при цьому аж 24 % прогнозують зростання доходів десь на рівні 10-20% упродовж наступних трьох років. Це виглядає доволі оптимістично, враховуючи тривалу війну. Що вашій компанії, попри війну, допомагає забезпечувати стабільну операційну діяльність та навіть говорити про зростання?

Нашій компанії допомагає зростати команда. Ми працюємо на ринку України 13 років і за цей час пройшли дуже багато випробувань. Останні три роки були дійсно складні для нас: COVID-19, повномасштабна війна. Але розумне делегування і наша віддана команда – це дві рушійні сили, які допомагають нам зростати. Кожен гравець в нашій команді вірить у нашу компанію і робить максимум для того, щоб досягнути цілей. Ми дуже відверті з нашою командою. Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення, коли ми почали різко змінювати всі наші плани і намагатися вижити, вистояти в цей складний період, ми чесно сказали, що нам треба оптимізувати витрати. Співробітники самі запропонували рішення: не треба нікого звільняти, вони готові деякий час отримувати трохи нижчу зарплату, але зберегти робочі місця. Ми їм дуже вдячні за те, що вони в нас такі класні. Команда підтримала нас в цьому рішенні, і ми почали відновлюватися. Згодом ми, звісно, відновили всі наші домовленості, які були до війни. 

Які ризики або виклики на тлі війни сповільнюють розвиток вашої компанії зараз?

Перш за все – це  безпека. Ми дбаємо про безпеку кожного з нас,  нашої команди,  наших драйверів – тобто водіїв.  Uklon – це ІТ-компанія, яка розробила однойменний додаток. Це платформа, яка поєднує тих, кому треба їхати («райдерів») і тих, хто може підвезти («драйверів»). Для нас дуже важлива безпека всіх. Коли на початку війни всі наші плани та цілі полетіли шкереберть, ми сфокусувалися саме на питанні безпеки кожного члена нашої команди, а також, на збереженні операційної роботи бізнесу. Ми запустили клас «Волонтер», клас «Евакуація», які допомагали евакуйовувати людей з гарячих точок нашої країни, де відбувались активні бойові дії. Тому ми робимо все, що залежить від нас, щоб убезпечити людей.

"

Якщо говорити про інші ризики, це економічний ризик, зокрема поступове сповільнення економіки. Відміна пільги з ПДВ по нам дуже боляче вдарила.

Це енергетичний ризик, тому що було важко восени та взимку з відключеннями світла, перебоями в постачанні електроенергії, обмеженнями в доступі до інтернету. Ну і звісно – це психологічний ризик: накопичується втома у людей, наступає швидке вигорання, все це пов’язано з постійними тривогами, недосипом, мобілізацією, обмеженням свободи пересування.

Але це гарний час для зростання або для досягнення інших цілей. Ті компанії, які вміють швидко адаптуватися, рухатися в ногу з часом, досягають значних успіхів. Для нас завжди великим викликом був вихід на інші ринки. В умовах війни ця задача вийшла на перше місце і вже в цьому році ми вийшли на ринок двох нових країн – Азербайджан та  Узбекистан. 

Компанії, які встали на шлях цифрової трансформації, не планують змінювати свій курс. З цим погоджується майже 61% українських бізнес-лідерок. Як війна вплинула на ваші плани щодо цифровізації процесів у компанії?

Ми – ІТ-компанія, тому цифровізація завжди була покладена в основу нашої діяльності. У нас майже всі процеси  цифровізовані, тому я не можу сказати, що війна якось вплинула на цей процес. Цифровізація зменшує ризик людського фактору, додає системності, як наслідок  зменшує хаос. Діджиталізація додає компанії прозорості, системності у керуванні  процесами. Ми рухались цим шляхом і продовжуємо рухатись. 

Якщо ви запроваджуєте нові технології, то ви навчаєте своїх людей чи знаходите на ринку людей, які вже вміють працювати з цими технологіями, щоб менше інвестувати в тих, хто не готовий вчитися?

Я не можу сказати, що ми обираємо перший чи другий шлях. Скоріше ми діємо комбіновано. Ми прагнемо навчати людей і зрощувати їх в середині компанії. Тому що людина, яка працює в компанії та пройшла шлях знизу догори, дуже добре знає, як живе компанія, знає процеси. Вона показала свою відданість і свою віру в компанію. Як правило, ці  люди  вмотивовані. Ви, мабуть, нещодавно чули, що наші засновники  відійшли від операційної діяльності і більше зосередились на технічних питаннях. Ми дуже раді що в нас на топові позиції в компанії прийшли люди зсередини компанії.

Але ми стрімко зростаємо і  не завжди встигаємо навчити людину. Тому доводиться брати досвідчених спеціалістів  з ринку. Ми завжди дивимось на те, яка людина як фахівець, яку експертизу вона має. І намагаємось брати вмотивованих людей з палаючими очима та бажанням вчитися новому та працювати на результат, так званих  А-players, тому що ми впевнені що саме такі люди посилять нашу команду та принесуть нову експертизу в компанію. 

Зараз в Україні багато говорять про ESG - порядок денний для України, для міжнародних інвесторів, які розглядають Україну як потенційний об’єкт для інвестицій. Кожна третя українська бізнес-лідерка погоджується з тим, що програми, пов’язані з ESG, впливатимуть на фінансові показники. Яка ваша думка з цього приводу?

Uklon – це українська компанія, яка сьогодні працює на власні кошти, тому, з одного боку, на нас не тиснуть вимоги міжнародних інвесторів. З іншого боку, ESG – це свідомі дії, направлені на сталий розвиток і, звісно,  ми постійно працюємо над тим,  як ми б могли покращити життя країни, розв’язати певні соціальні проблеми. Це розвиток інклюзії, побудова міської культури заради  майбутніх поколінь. Тому ми активно беремо  участь в питаннях ESG. Наприклад, у червні 2022 року Uklon став учасником Глобального договору ООН в Україні, і ми для себе обрали 4 цілі, які допоможуть досягти сталого розвитку: це вживати заходи в боротьбі зі зміною клімату; зробити міста життєздатними та стійкими; забезпечити здоровий спосіб життя та безпечне приміщення; і надати гідні умови праці та впливати на економічний розвиток країни.

"

З початком повномасштабної війни нам довелось дещо змінити направленість і сфокусуватись на головному – наближенні нашої перемоги будь-якими силами. Одним з таким прикладів став великий збір Uklon спільно з фондом Dignitas, який ми успішно закрили за два місяці.

Я вже згадувала, що на початку війни ми запускали клас «Евакуація» та «Волонтер», які зараз трансформувалися. «Евакуація» – в клас «Міжміст», це поїздки між містами, а «Волонтер» змінився на «Підписка на донат». Тепер щоразу при оплаті послуги можна автоматично залишати донат, який буде йти на актуальний збір від фонду через нашу громадську організацію. Крім того, ми з 2014 року підтримуємо «Фонд Повернись живим», також почали підтримувати «Фонд Сергія Притули».

У квітні ми запустили ще один клас «Інклюзивний», тому що ми бачимо велику кількість травмованих людей, дуже багато людей на кріслах колісних, а людям треба пересуватися. Знаєте, дуже приємно отримувати позитивні та схвальні відгуки.

У нас ще до повномасштабної війни був проєкт «Мобільна Клініка» з «Фонд Пінчук». І зараз, під час війни, ми розширили цей проєкт ще на одне місто. Він з’явився у Дніпрі.

Червень 2022 року був дуже плідний на соціальні активності. Ми почали співпрацювати з регіональною поліцією у справах з розшуку дітей. Це дуже добре впливає на впізнаваність бренду. Бізнес не завжди робить це для збільшення фінансових показників.

Що український бізнес має робити з точки зору інклюзивності, різноманітності, гендерної рівності? Як бізнес може рухати ці питання в країні? Чи держава має взяти на себе виключну відповідальність за це?

Я б хотіла сказати, що держава має виступати лідером в цьому процесі, але в державі дуже багато інших питань і це зараз не на часі. Тому доводиться включатися бізнесу. Питання соціальної нерівності, гендерної рівності, питання інклюзивності є важливими. Для нас має значення не гендер, а те, який фахівець, яка в нього експертиза, як він мислить. Наприклад, серед наших водіїв-партнерів  багато людей із порушеннями слуху. Але вони працюють, а з пасажирами спілкуються через додаток. , тому не виникає  ніяких складнощів. Головне – ці  люди працюють та інтегровані в суспільство. 


Щодо гендерної рівності, ми рухаємось в сторону гендерного балансу. До повномасштабної війни, я досліджувала цю тему. Виявилось, що загалом по компанії у нас працюють 45% жінок та 55% чоловіків. Якщо говорити виключно в ІТ-напрямі, то ситуація дещо інша, і вона корелює з даними по ІТ-галузі в країні: 25% жінок , 75% чоловіків. Особисто я не вважаю, що ІТ-галузь – це чоловіча спеціалізація і сюди не можна потрапити жінкам. Саме тому я виступаю амбасадором жіночого лідерства: я долучилася до W.tech, бо мені здається, що жінкам потрібна додаткова підтримка, мотивація, натхнення, які вони можуть черпати від спілкування з жінками, котрі вже досягли певних успіхів, щоб зарядитися цією енергією і не боялися рухатись в перед. У нас в компанії є програма амбасадорів і серед них багато дівчат, які розповідають про свій успіх. Я сподіваюсь, що їхні історії надихають інших жінок і показують їм, що все можливо. Треба тільки в себе повірити.

Як війна вплинула на ваш стиль керівництва? Які якості допомагають вам тримати команду та себе в тонусі?

У нас в компанії демократичний стиль керівництва. У нас  класна корпоративна культура, про які добре відзиваються колеги та працівники, які завжди діляться своїми враженнями. У нас немає зайвої бюрократичної ієрархії, відсутні  кабінети. Ми  відкриті,  відверто розповідаємо про стан справ в компанії, про перспективи розвитку. Війна ніяк не вплинула на стиль керівництва, тому що ми і до цього були такі. Проте ми стали більш емпатичними та  згуртованими.

А щодо тримання себе в тонусі, багато хто на початку повномасштабної війни стикнувся з синдромом  відкладеного життя. Я особисто це пережила.  Я впевнена, що кожен на своєму місці робить максимум, щоб наблизити перемогу: будує плани на майбутнє, зокрема щодо відновлення країни, підтримує наших захисників та захисниць донатами, але, звісно, це не рятує від емоційних гойдалок. Всі ми по-різному реагуємо, і це нормально. Особисто я на будь-якому емоційному спаді намагаюсь навантажити себе фізично. Просто щоб розвантажити голову від зайвих думок. Мені це  допомагає. Я почала бігати. Більше спілкувалася з дітьми. І жага до життя повертається з новими силами. І, мабуть, цікаві проєкти і розуміння, задля чого ти це робиш – це мене  мотивує. Ці всі речі допомагають мені триматися в тонусі. Якщо говорити про команду, то ми також намагаємось тримати їх в тонусі цікавими задачами, щоденними викликами, підтримкою. Слідкуємо за ментальним здоров’ям, допомагаєм рухати цей світ вперед, змінювати на краще. 

Чи є додаткові умови, які компанія створює для того, щоб в компанії можна було досягти професійних успіхів?

Це безперервне навчання. Ми традиційно виділяємо  бюджет на навчання команди – проводимо  спеціалізовані тренінги для покращення навичок.  Працівники можуть  можуть реалізовувати себе по-різному в компанії. Ми в цьому році запустили проєкт  «Стартапи»: кожен може запропонувати ідею, підготувати пітч проєкту , захистити його та  отримати бюджет на реалізацію. Мені здається, це дуже круто – спробувати себе підприємцем в оточенні, яке тебе повністю підтримує і створює умови, щоб ти досягнув успіху. Ми працюємо в висококонкурентному середовищі, тому  важливо залишатися гнучким, стійким, швидко приймати рішення,  адаптуватись, пристосовуватись. В такому середовищі проходить стрімке зростання.

Що би ви побажали жінкам, які прагнуть досягти успіху та отримати омріяну керівну посаду?

Я би побажала жінкам повірити в себе і повірити в те, що ми робимо.  Також навчайтеся. Я зараз кажу не про отримання класичної освіти в університеті. Це і читання книжок, і відвідування конференцій, і спілкування зі спільнотою.  Не бійтесь робити помилки, адже не помиляється тільки той, хто нічого не робить, і помилки – це безцінний досвід. Дивіться на все з оптимізмом. Цінуйте час, бо час – це невідновлювальний і  найдорожчий ресурс для всього людства. Вірте в себе, бо шанс є у кожного. Не втрачайте можливість і у вас все вийде.